Обігріти Лісозавод

Там і котельня своя є, щоправда, з виготовленими у напівкустарний спосіб котлами і працююча на вугіллі. Її, втім, як все селище, близько 5-ти років тому, разом з усією інфраструктурою, було передано до комунальної власності міста. „Честь” обслуговувати котельню, тобто, обігрівати лісозаводців, випало комунальному підприємству „Зелене господарство”. З цієї пори, а особливо з 2006 року, коли різко подорожчали енергоносії, й почалося проблеми... У той час, коли тариф на опалення у всього Світловодська сягнув 4,85 грн./кв.м, собівартість опалення квадратного метру лісозаводських помешкань перетнула відмітку у 10 гривень. До такої межі підняти тариф власті не наважилися – лишень у 2,70 грн./кв.м протягом року. Різницю ж вимушене покривати теж саме „Зелене господарство”, що і без того ледь зводить кінці з кінцями. Тому, з подачі директора цього КП Віктора Ткаченка, тодішній заступник міського голови з комунальних питань Володимир Дем’янюк з жовтня 2006 року почав ініціювати передачу Лісозаводу на обслуговування СП ТОВ „Світловодськпобут”, мовляв, підприємство потужне – „потягне і цей вантаж”. „Тоді, - зазначає головний інженер цього підприємства теплокомуненерго Олександр Сич, - напередодні зими і резонансних дебатів довкола нових тарифів на опалення, „Світловодськпобут”, дивлячись на речі реально, не був готовий до такого надто сміливого кроку. Та, по завершенні цьогорічної зими, ми виявили готовність відповідально розглянути це питання. Але, на жаль, на останній сесії міськради депутати, з причин мені невідомих, вирішили його доопрацьовувати. Офіційним приводом для такого рішення стало твердження, що, буцімто, для остаточного визначення потрібен конкурс. Ми не проти конкурсу, але ж, даруйте, - зауважив головний інженер, - його підготовка і проведення розтягнеться, щонайменше, до кінця літа. У такому випадкові, не залишається часу для закупівлі вугілля, для підготовчих ремонтних робіт до зими тощо! А чи потрібен „Світловодськпобутові” додатковий клопіт з Лісозаводом?, - перепитав Сич. – Лісозавод – невід’ємна частина Світловодська і ми, як його жителі, не байдужі до проблем його мешканців. Та, все ж, зазначу, що додаткове навантаження на підприємство, в тому числі, переведення у скорому часі лісозаводської котельні на газ – безумовно, за сприятливих обставин – влетить нам у „копійку”. Але, вклавши необхідні кошти, ми матимемо додаткові об’єми виробництва. А місто, відтак, матиме додаткові податкові відрахування до бюджету. У нього перестане „пухнути голова”: що робити з потерпаючими від холоду мешканцями селища і де брати кошти на закупівлю енергоносіїв для їхньої котельні? А їхній тариф на опалення жодним чином не буде відрізнятися від того тарифу, що діє у Світловодську в цілому. Єдина тарифна політика для всього міста – непохитний принцип „Світловодськпобуту”, - наголосив Олександр Сич.

За великим рахунком, сказав головний інженер на завершення нашої бесіди, вирішальне слово – за громадою селища. Вона може як ініціювати прискорення процесу переходу на баланс СП ТОВ „Світловодськпобут”, так і загальмувати його. Головне, аби люди, з огляду на репутацію і авторитет цього теплогенеруючого підприємства, зважили всі „за” і „проти”. Але зважувати треба вже сьогодні, поки є час належно підготуватися до зими, підсумував Олександр Сич.

Прес-служба СП ТОВ „Світловодськпобут”